Пахне огірками і хлібом, пахне болотом і травами.

Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться.

Світло хвилями ллється з неба, сповнює повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі, у гущину.

Якась добрість з’єднала берег і море, згоду і смуток.

. Настав ранок сонце вмило своє ще зелене від сну обличчя й розпустило промені.

Проміння перестало стрибати, дробитись, а рівненько і гладенько тяглося впродовж озера чисте плесо, мов розтоплене озеро, палало-горіло.

З кутів даху спускають свої вуса-щупальця потворні дельфіни їхні хвости, переплітаючись, моторошно виглядають на тлі неба.

Квітне й радіє земля сонце мережить поля.

умови, наслідку;

причини, пояснення;

одночасності, послідовності;

одночасності, умови;